20.04 Практичне заняття "Британське володарювання в Індії. Народи Африки під владою європейських колонізаторів"
Опрацьовуєм матеріал за посиланням тут
13.04 Тема:"Спроби модернізації Османської імперії. Молодотурецька революція 1908 р Спроби модернізації Персії. Революція 1905-1911 рр".
І.Опрацювати матеріал за посиланням
ІІ. Занотуйте головне1. Які сфери державного життя намагались перш за все реформувати правителі Туреччини та Ірану? письмово
06.04. Тема: Китай під владою маньчжурів ."Опіумні війни." Рух тайпінів. Повстання іхетуан. Сунь Ятсен. Сінхайська революція.
1. Опрацюйте параграф 24 , презентація , та переглянте відео . Опіумні війни
30.03 .2021
Тема уроку: "Доба Мейдзі" в Японії . Початок японської територіальної експансії.
1. Опрацюйте матеріал за параграфом 23 2. У голосовому повідомлені дайте відповіді на запитання 1- 6 на ст. 195 . 3. Домашнє завдання ст. 196 до 05.04 , скласти таблицю "Реформи 70-80 рр XX ст. в Японії". 4. Скласти сенкан до слова "Мейдзі".
16.03.2021
Тема уроку: Контрольна робота з розділу "Європа та Америка в останній третині 19 - початок 20 ст."
Виконати завдання за посиланням тут
10.11.2020
Тема уроку :"Франція в період Реставрації"
1. Опрацювати параграф 8
2. Переглянути відео тут
3. Виконати завдання
Експрес-контроль «Так» — «Ні». Взаємоперевірка
- 1. «Вони так нічого і не
зрозуміли і нічого не навчилися», — сказав Талейран про Бурбонів.
- 2. Таємне радикальне
«Товариство сімей» виступало за суспільство рівних на основі дрібної
приватної власності.
- 3. Одне з положень Хартії 1830
р. передбачало проголошення республіки.
- 4. Конституція Людовіка ХVІІІ
отримала назву «Декларація».
- 5. Провідними галузями
французької промисловості були машинобудування та металургія.
- 6. Терміном «Реставрація»
називають відновлення імперії у Франції.
- 7. У період Реставрації
відбулося повернення до феодалізму.
- 8. Одним із основних положень
Хартії 1814 р. було збереження демократичних свобод.
- 9. Після смерті Людовіка XVIII
французький трон посів Луї XIX.
- 10. Липневою монархією
називають час правління Луї-Філіппа.
- 11. За темпами промислового
розвитку на початку XIX ст. Франція значно поступалася Великій Британії.
- 12. Найбільшим виступом
французьких робітників було повстання ліонських ткачів.
03.11.2020
Тема уроку: Перехід до політики вільної торгівлі. Англія “майстриня світу”
1.Зовнішня колоніальна політика.
2.Опрацювати матеріал та виконати тести.
На початку XIX століття в країні прискорився ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ, який розпочався у 60-ті роки XVIII століття. Зросла виплавка чавуну, збільшилось використання парових двигунів у промисловості. Розвиток важкої та вугільної промисловості стимулював розвиток транспорту. Проте, Англію, що стала переможницею у боротьбі з Наполеоном, у 1815-1816 pp. охопила економічна криза. Вихід з неї був пов'язаний із завершенням промислового перевороту в середині XIX століття.
В результаті промислової революції Англія перетворилась із сільськогосподарської країни в промислову. Сформувалися нові промислові райони: металургійної промисловості - з центром у Бірмінгемі, бавовняної - з центром у Йоркширі, вугільної - в Уельсі. Зросла кількість населення Лондона, що перетворився на світовий банківський центр. Розвивався транспорт, зросла мережа каналів, доріг, розпочалось широке залізничне будівництво.
Економічно багатий стан підприємців став вимагати політичної реформи, яка б забезпечила йому владу, право участі в політичному житті Англії, і насамперед стан підприємців прагнув встановити свій вплив у палаті общин.
Англія на рубежі XVIII - XIX століть, як і раніше, не мала бюрократичного апарату. Роль держави зводилась переважно до підтримання правопорядку, законності, забезпечення оборони, ведення зовнішньої політики, збору податків і сприяння торгівлі. Всі інші сфери були у віданні приватних осіб. Місцеве управління Англії було зосереджено в руках мирових суддів. Мировими суддями були члени палати лордів, їхні старші сини та спадкоємці осіб, що одержували 600 фунтів стерлінгів річного доходу з землі. На початку XIX століття в політичній системі країни назріла необхідність реформи виборчої системи.
Рух за реформу розгорнувся по всій країні. Затверджений у липні 1832 р. "Акт про поліпшення народного представництва в Англії та Уельсі" перерозподілив між містами право посилати до парламенту свого депутата, ввів новий виборчий ценз. Виборча реформа 1832 р. змінила співвідношення сил палати лордів і палати общин на користь останньої. Поступово вона дістала право називатись "представницею інтересів усієї країни".
1852 року в Англії остаточно утвердився принцип "відповідального уряду", який залишався при владі доти, доки йому виявляла довіру і підтримку більшість палати общин. Дуалістична монархія трансформувалась у парламентську. 40-60 pp. XIX століття були часом посилення влади англійського парламенту. Період 1832-1867 pp. називають "золотою ерою" англійського парламентаризму. Палата общин з легкістю змінювала прем'єр-міністрів та уряди, які не відповідали її інтересам. Такої долі зазнали 10 кабінетів. Англійський парламент став стрижнем державного життя. Одночасно була юридично закріплена парламентська двопартійна система, за якої влада переходила від однієї фракції до іншої.
Чартизм. Наприкінці 30-х pp. в Англії з новою силою поширюється рух за проведення нової виборчої реформи, яка б забезпечила загальне виборче право. Організаторами цього руху стали робітники та перші професійні робітничі об'єднання. Вони організовували мітинги, демонстрації, подавали в парламент петиції або народні хартії - тому їх рух дістав назву чартистського (від англ. слова "хартія").
У 1840 р. розрізнені чартистські об'єднання зорганізувались в єдину Національну чартистську партію (асоціацію). Асоціацією було складено нову петицію. Під нею поставили свої підписи 3 млн. громадян. 2 травня 1840 р. нову хартію було подано на обговорення парламенту, але парламент відхилив хартію. В знак протесту чартисти закликали до загального страйку ("священний місяць"). Для придушення страйкового руху уряд вжив рішучих заходів - провів масові арешти лідерів та учасників руху, судові процеси. Однією з форм боротьби був локаут - примусове звільнення страйкуючих, та наймання штрейкбрехерів - людей, які зривають забастовку. Рух було придушено.
Нове піднесення руху чартистів припадає на 1847-1848 pp. Під новою петицією було зібрано 5 млн. підписів. Чартисти готували нову грандіозну демонстрацію. Але вжиті урядом рішучі заходи зірвали цю акцію чартистів. Парламент знову відхилив петицію. На осінь 1848 р. рух чартистів став спадати. Єдиною поступкою рухові стало введення 10-годинного робочого дня.
Реформа 1832 р. сприяла формуванню політичних партій Англії. У 1831 р. торі, що стали себе називати консерваторами, організували спеціальний Карлто-клуб, який відігравав роль координатора їхньої діяльності в національному масштабі. В 1836 р. такий орган з'явився й у вігів, котрі стали себе називати лібералами. В центрі політичної боротьби двох партій стала боротьба за голоси виборців. Після 1833 p. партійні фракції набули форму більш монолітної, дисциплінованої організації. На початку XIX століття юридично оформився статут політичної парламентської опозиції, яка дістала офіційне визнання як "опозиція Його Величності" в парламенті.
Перехід Великої Британії до політики вільної торгівлі. Із завершенням промислового перевороту зріс економічний і політичний вплив підприємців Англії. Збільшилося їх представництво у парламенті, що зумовило загострення боротьби навколо «хлібних законів» і протекціоністської політики держави. Промисловці були невдоволені подвійно. По-перше, у відповідь на запровадження мит на ввезення хліба європейські країни відповіли підвищенням мит на англійські промислові товари. По-друге, високі ціни на продовольство в країні змушували британських підприємців платити робітникам більшу зарплатню, ніж на континенті.
У 1838 р. у Манчестері - центрі текстильної промисловості Англії - було створено Лігу боротьби проти «хлібних законів» на чолі з підприємцями Річардом Кобденом і Джоном Брайтом. Вона повела активну агітацію за негайне скасування ввізних мит на хліб, відмову від протекціонізму і перехід Британії до фритреду - вільної безмитної торгівлі. Промисловці сподівались, що у відповідь на дозвіл безмитного ввезення хліба в Англію інші країни знизять або взагалі скасують мито на імпорт англійських промислових товарів.
Британських промисловців підтримували і віги, але їх голосів у парламенті забракло. Лише у 1846 р. уряд Роберта Піла здійснив давно очікувану реформу і провів закон про скасування ввізних мит на хліб з 1849 р. Причому Піл належав до угруповання торі, був її лідером і головою парламентської фракції. Але, як людина великого державного розуму, неупереджено мисляча і самостійна, він зумів піти всупереч інтересам власного електорату - англійських землевласників і підтримати буржуазію, від якої у цей час залежала економічна могутність Великої Британії.
Скасування «хлібних законів», а згодом й інших мит знаменувало перехід Британії до політики вільної торгівлі, що дозволило їй згодом безперешкодно здійснювати торговельну експансію у всьому світі.
Доповніть текст:
1.Англія у першій половині XIX ст.. була економічно ___________ країною. Найсильнішим громадсько-демократичним рухом був рух ________________.
слабкою, чартистів
сильною, консерваторів
слабкою, лібералів
сильною, чартистів
2. Розташуйте послідовно події:
А Спад чартистського руху
Б Перша парламентська реформа
В Відхилення парламентом другої хартії
Г Перша хартія була відхилена парламентом
БГВА
АБГВ
ГВБА
АБВГ
3. Промисловий переворот розпочався в Англії:
60-ті pp. XVIII ст.,
70-ті pp. XVIII ст.,
20-ті рр. XIXст.,
50-ті pp. XIXст.
4. Промисловий переворот в Англії завершився:
70-ті pp. XVIII ст.
початок XIXст.,
середина XIX ст.
Кінець ХІХ ст.
5.Реформа виборчої системи у Англії відбулася:
1830 р.,
1832 р.,
1834 p.
1857 р.
6.Рух за введення загального виборчого права здобув назву:
ліберального,
профспілкового,
чартистського,
консервативного.
7.Фритредерство - це:
боротьба за відміну «хлібних законів»;
боротьба за введення загального виборчого права;
страйковий рух;
вільна торгівля.
8.Спосіб боротьби підприємця з робітниками:
Страйк;
Хартія;
Локаут
Фритредерство.
9.Виберіть причини занепаду чартистського руху:
Промислова криза
Промислове зростання
Репресії уряду
Масова еміграція
Зростання заробітної плати
Вплив європейських революцій 1848 - 1849 рр
Прийняття парламентом народної хартії
Прийняття закону про бідних
Поява робітничої аристократії та успішна діяльність тред-юніонів
Немає коментарів:
Дописати коментар