5 клас Вступ до історії України

  22.04 Тема: "Житла та побут давніх українців"

Опрацюйте матеріал тут  та напишіть 

Перегляньте відео тут

• 1. Уявіть себе давнім українцем, що належить до знатного роду, і розкажіть, де ви будете жити, як одягатися і чим харчуватися.
• 2. Якщо ви — незнатна особа, як зміниться ваше життя порівняно із заможною людиною?

Дз. Намалюйте малюнок  " Давнє помешкання українців" 

15.04 Тема: Самостійна робота за розділом "Дослідники історії"

 

Самостійна робота 

1. Реальна, невигадана історична подія в певному часі й певному місці; реальне явище, процес; те, що сталося, відбулося насправді, це - 

а) історичний факт 

б) історична подія 

в) історичне явище 

г) історичний процес 

2. Яке головне питання історії?

 а) Чому це відбулося? 

б) Чому все так сталося? 

в) Що, де, коли, із ким і як відбулося? 

г) Які обставини події? 

3. Описуючи історичні факти, історик створює …

 а) історичні явища 

б) історичні образи 

в) історичний процес 

4. Фрагмент історичної реальності, який притаманний певному періоду і має типові характерні ознаки - це ... 

а) історичний процес 

б) історичне явище 

в) історична подія 

г) історичний факт 

5. Сукупність пов'язаних між собою важливих фактів життя суспільства - це... 

а) історичний факт 

б) історична подія 

в) історичне явище 

г) історичний процес 

6. Хто був неперевершеним майстром створення образів історичних діячів, автор книги "Порівняльні життєписи" - 

а) Плутарх 

б) Костянтин - Василь Острозький 

в) Тімоті Снайдер 

7. Хто є автором "Повісті минулих літ" 

а) чернець Києво-Печерського монастиря Нестор 

б) ректор Києво-Могилянського колегіуму Феодосій Сафонович 

в) архімандрит Києво-Печерської лаври Іннокентій Гізель 

8. Кого називають першим істориком України? 

а) Миколу Костомарова 

б) Григорія Грабянку 

в) Дмитра Бантиш - Каменського 

9. Перша жінка-історик - 

а) В. Антонович 

б) О. Єфименко 

в) С. Величко 

10. Хто є автором найповнішого узагальнюючого дослідження історії України від найдавніших часів до другої половини XVII ст. "Історія України - Руси" в десяти томах? 

а) П. Куліш 

б) М. Грушевський 

в) В. Антонович г) Т. Шевченко 

11. Хто був автором першого історичного роману? 

а) І Франко 

б) М. Старицький 

в) П. Куліш 

г) І. Багряний 

12. Хто написав твір "Роксолана"? 

а) П. Загребельний 

б) І. Багряний 

в) П. Куліш 

г) Т. Шевченко

08.04. Практичне заняття: "І словом і пензлем, або Чим відрізняються наукове й мистецьке осмислення минулого"

1. Опрацюйте матеріал нижче.

Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар до неї. Якою постає Леся Українка з портрета? (Доберіть по 5—7 прикметників, які стосуються зовнішності й характеру портретованої). письмово 2. Як ви думаєте, чому художник обрав для портрета саме таку кольорову гаму? Чи зміг він передати характерні риси епохи, за якої випало жити поетесі? За допомогою яких деталей? Чи подобається вам картина І. Труша?  усно3.Пригадайте вірші Лесі Українки, які читали і вчили напам’ять. Чи подобаються вони вам? Про що свідчить псевдонім поетеси? усно 4. Як ви розумієте назву оповідання? 2. Що дізналися про поему Лесі Українки «Бояриня»?
5.Головним персонажем поеми Лесі Українки «Лісова пісня» стала Мавка. Що ви довідалися про цей образ із оповідання?письмово 
6. Як можна витлумачити слова Лесі Українки «Гнітить мене твоя краса, чужино!»? усно 
7. Прочитайте фрагмент вірша "ХАМСИН" Лесі Українки, написаного в Єгипті. Які художні образи в ньому мають історичну основу? Чи можете пояснити, які історичні факти пов’язані із цими образами? (Щоб відповісти на це запитання, скористайтеся інформацією в Довідці). Навіщо, на вашу думку, Леся Українка сповнила вірш, у якому йдеться про явище природи, історичними образами? Чи допомагає це уявити, яким було життя в Єгипті за давніх часів? усноД /з  Підготуйте повідомлення про один з літературних творів на історичну тему.

§ 24 І СЛОВОМ, І ПЕНЗЛЕМ, або ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ НАУКОВЕ Й МИСТЕЦЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ МИНУЛОГО

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 7

Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар до неї. Якою постає Леся Українка з портрета? (Доберіть по 5—7 прикметників, які стосуються зовнішності й характеру портретованої). Як ви думаєте, чому художник обрав для портрета саме таку кольорову гаму? Чи зміг він передати характерні риси епохи, за якої випало жити поетесі? За допомогою яких деталей? Чи подобається вам картина І. Труша? усно

Портрет Лесі Українки. Картина І. Труша. 1900 р.

Цей портрет уважають одним з найкращих прижиттєвих портретів Лесі Українки. Поетеса на ньому вбрана в чорну сукню, яку освіжає біле жабо, а вся увага сконцентрована на обличчі, особливо — на очах. На цьому портреті Леся Українка постає як мудра й сильна духом жінка. Водночас митець підкреслює жіночність і чарівність портретованої.

Зберігається в Національному художньому музеї України (Київ).

Леся Українка з матір’ю — Оленою Пчілкою. Ялта. 1898 р.

На відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві. Зліва направо: М. Коцюбинський, В. Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка, М. Старицький, Г. Хоткевич, В. Самійленко. 1903 р.

1. Як прислужилася українській справі Леся Українка?

Леся Українка — творче ім’я видатної української письменниці Лариси Петрівни Косач (1871—1913). До літературної творчості Леся взялася, не досягши й десятирічного віку. Чудово грала на фортепіано й мріяла про артистичну кар’єру. Проте через хворобу мусила відмовитися від багатьох улюблених занять. Натомість наполегливо вчилася. Вільно володіла багатьма мовами.

Поеми та драми Лесі Українки належать до найдосконаліших творів світової літератури. Та мистецтво слова — не єдина царина, до якої докладала праці Леся Українка. З надзвичайним завзяттям бралася вона до справ громадського життя тогочасної України. І завжди — чи то співпрацюючи з українськими газетами й журналами, чи то клопочучись про створення бібліотек для народного читання — виявляла твердість характеру й несхитну волю до чину. «Я вірю в нашу справу, що вона буде жити й рости, бо в ній є велике зерно життя», — писала Леся Українка про українське відродження. Тією вірою сповнено чимало її віршів:

До тебе, Україно, наша бездольная мати,

Струна моя перша озветься.

І буде струна урочисто і тихо лунати,

І пісня від серця поллється.

1. Пригадайте вірші Лесі Українки, які читали і вчили напам’ять. Чи подобаються вони вам? Про що свідчить псевдонім поетеси? усно 

2. Що було для Лесі Українки джерелом наснаги й творчості? письмово 

Пригадайте правила опрацювання історичного оповідання, дайте відповіді на запитання. 1. Які деталі в оповіданні є справжнім історичним фактом, а які — вимислом авторки? 2. На основі оповідання наведіть 5—6 історичних фактів, які стосуються Лесі Українки. 3. Як вигадані деталі оповідання допомагають глибше зрозуміти подробиці життя Лесі Українки? 4. На основі оповідання підготуйте відповідь на запитання, винесене в назву пункту, — Що було для Лесі Українки джерелом наснаги й творчості?

І ВСЕ-ТАКИ ДО ТЕБЕ ДУМКА ЛИНЕ...

І

— Миколко, що сталося? Ти, здається, не слухаєш мене? — Лариса Петрівна пильно дивилася на свого учня, намагаючись збагнути причину його неуважності.

— Гляньте лишень на небо, — тільки й мовив хлопець.

М’яка єгипетська блакить, зазвичай така лагідна й прозора, просто на очах розпалювалася якимсь шаленим вогнем. Кілька хвилин — і небо над Гелуаном палало криваво-червоною загравою.

— Оце, певно, і є дихання пустелі, — задумливо мовила Лариса Петрівна. — Нам, Миколко, треба про все докладніше розпитати в когось із тутешніх. А он і Саїд з Мухаммедом. Біжи поцікався, що воно таке?

Миколка зіскочив з місця, а за мить повернувся збуджений і зацікавлений.

— Це хамсин! — переможно вигукнув він. — «Хамса» — арабською п’ять. Саїд казав, що піщаний вітер місцеві люди пов’язують із цим числом, бо дме він ніби п’ятдесят діб або ж число днів, що ділиться на п’ять.

— Що ж, поспостерігаємо, — відказала Лариса Петрівна і вже на сходах, ще раз глянувши на небо, задумливо додала:

Рудий хамсин в пустині розгулявся,

Жагою палений, мчить у повітрі,

Черкаючи пісок сухими крильми,

І дише густо полум’ям пекучим...

II

У затишному холі Лариса Петрівна й Миколка спробували повернутися до занять. Та, певне, гарячий хамсин, що вже повновладно господарював надворі, не полишав почуття й думки ні вчительки, ні учня. Тим паче, що Лариса Петрівна — відома українська поетеса, знана під творчим ім’ям Лесі Українки, як справжній митець не могла залишатися байдужою до грізного й водночас дивовижного явища природи. Підступна хвороба змусила її багато подорожувати. Ось і тепер у Єгипті перебувала на лікуванні. «Не розчарував мене Єгипет, а ще більше причарував», — писала поетеса в листі до матері. Враження були настільки сильними й надихаючими, що викликали бажання творити. Того року в Гелуані Леся Українка написала низку віршів «Весна в Єгипті», де відтворила своє замилування країною сонця. Проте й у далекій чужині письменниця не забула про Батьківщину. Бо ні сонце, ні всі чари природи не могли заступити млистих поранків рідної землі, що кликали її, мов пташину з вирію:

І все-таки до тебе думка лине,

Мій занапащений, нещасний краю,

Як я тебе згадаю,

У грудях серце з туги, з жалю гине.

Адже там, у рідних волинських лісах, губилося найбільше диво — загадка життя.

Ще з дитинства в Лесиній уяві жили Мавка й Перелесник, Русалка й Водяник, Марище й Доля, Лісовик і Той, що греблі рве... Якось, слухаючи казку про лісову дівчину Мавку, маленька Лариса Косач дивувалася: виявляється, все те лісове товариство не знає смерті; наче дерева, воно взимку засинає, а навесні — знов пробуджується до життя.

— Якби люди мали таку здатність, — мріяла дівчинка.

— Людям дається велике випробування, — пояснювала мама. — Хто пронесе іскру любові, як Мавка, через усі перешкоди й зваби, не зміняє її ні на які вигоди, той отримає в нагороду те, що не вмирає. Але для цього людина мусить бути сильною.

Згодом дівчина часто згадувала мамині слова. Яким же тяжким виявилося її випробування! Нестерпний біль, що запускає пазурі в саме серце, і чужина.

Навіть гарячий подих пустелі виявився безсилим притлумити тугу за Батьківщиною, рідними та близькими. Тож не дивно, що в далекому Єгипті з’явилася сповнена суму й любові до України поема «Бояриня». Та нещасливою виявилася доля цього твору. Щирі почуття до рідної землі, палкий заклик до земляків позбутися ганебних невільницьких кайданів і стати вільними так налякав ворогів української державності, що поема понад 70 років замовчувалася. І лише коли Україна стала вільною державою, Лесине слово повернулося до рідного народу.

III

— Ларисо Петрівно, що вразило вас найбільше? — все ще приголомшено і якось таємниче запитав Миколка.

— Кольори, — відповіла Лариса Петрівна. — Мене вабить таке їх поєднання. Як в Україні під час вечірньої зорі.

За вікнами шурхотів піском гарячий вітер, обіднє сонце сипало золотисто-червоними променями, кожен думав про своє. Хто знає, може, саме в ті хвилини в душі Лесі Українки народжувалися слова:

Добраніч, сонечко! Ідеш на захід...

Ти бачиш Україну — привітай!

1. Як ви розумієте назву оповідання? 2. Що дізналися про поему Лесі Українки «Бояриня»? 3. Головним персонажем поеми Лесі Українки «Лісова пісня» стала Мавка. Що ви довідалися про цей образ із оповідання? 4. Як можна витлумачити слова Лесі Українки «Гнітить мене твоя краса, чужино!»?

3. Як художні образи в мистецькому творі допомагають оживити картини минулого?

Леся Українка захоплювалася стародавньою історією: ще зовсім юною написала для своїх молодших сестричок підручник, що висвітлював той період. Тож, перебуваючи в Єгипті, поетеса відвідувала музеї та намагалася на власні очі побачити славетні пам’ятки. У листі до матері вона писала: «Таки дещо побачила в

Каїрі, а тепер уже сиджу, бо самій мені трудніше ходити. Бачили ми великі піраміди і великого сфінкса — се справді щось єдине на цілім світі! Ніякі картини, фотографії і т. п. не можуть дати справжнього поняття про душу сих камінних істот. Особливо сфінкс — він має велику тисячолітню душу, він має живі очі, він немов бачить вічність. А який там пейзаж перед очима в сфінкса!.. Не розчарував мене Єгипет, а ще більше причарував, і тепер тільки я зрозуміла його до кінця геніальний хист, як побувала в Каїрському музеї» (3 січня 1910 р., Гелуан).

У віршах, написаних у Єгипті, трапляється чимало історичних образів, які допомагають точніше передати своєрідність країни та її особисті враження й роздуми.

Прочитайте фрагмент вірша Лесі Українки, написаного в Єгипті. Які художні образи в ньому мають історичну основу? Чи можете пояснити, які історичні факти пов’язані із цими образами? (Щоб відповісти на це запитання, скористайтеся інформацією в Довідці). Навіщо, на вашу думку, Леся Українка сповнила вірш, у якому йдеться про явище природи, історичними образами? Чи допомагає це уявити, яким було життя в Єгипті за давніх часів?

ХАМСИН

Рудий Хамсин в пустині розгулявся,

Жагою палений, мчить у повітрі,

Черкаючи пісок сухими крильми,

І дише густим полум’ям пекучим.

... ... ... ... ... ... ... ... ... ...Араб

Серед пустині падає додолу,

Як на молитві. «Вже ж! Молись! Молись!

Я давній бог, я той могутній Сет,

Що тіло Озірісове нетлінне

Розшматував і кинув у пустиню.

Ох, як тоді Ізіда заридала».

І звеселився спогадом Хамсин,

І вся пустиня мов знялася вгору

І в небо ринула. На жовтім небі

Померкло сонце — око Озіріса —

І стало так, мов цілий світ осліп...

5.04.1910 р., Гелуан

Сет — у давньоєгипетській міфології бог пустелі.

Озіріс — у давньоєгипетській міфології бог відродження, володар потойбічного світу.

Ізіда — сестра й дружина бога Озіріса; богиня родючості та материнства.

 

ОЦІНІТЬ СЕБЕ

Поставте собі оцінку за роботу на уроці, зарахувавши за виконання завдань від 1 до 3 балів  

Підготуйте повідомлення про один з літературних творів на історичну тему.

 

01.04.Тема уроку:СТОРІЧЧЯ ІДЕЙ, або ХТО ЗАКЛАВ ПІДВАЛИНИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ

 

Д/з § 23 опрацювати. Усно відповідати на запитання. Оцініть себе стор.164. Письмо в зошиті завдання з хаткою

Виконайте завдання

1. Про яких історичних діячів дізналися? Яку роль у розвитку історії як науки відігравав кожен з них? Розповідь про кого вразила найбільше? Чому?

2. Накресліть лінію часу, позначте вказані дати та розв’яжіть хронологічну задачу.

Літописець Нестор — чернець Києво-Печерського монастиря — завершив роботу над славнозвісним літописом «Повість минулих літ» у 1113 р. Полічіть, скільки мине років до створення козацького літопису Самійла Величка.

3. У яких реченнях ідеться про М. Грушевського, а в яких — про В. Антоновича?

1) Голова Української Центральної Ради за доби Української революції 1917—1921 рр.

2) Автор першого в українській літературі історичного роману «Чорна рада. Хроніка 1663 року».

3) Організатор та керівник Київської громади, автор численних досліджень з історії України.

4) Уславився 10-томною працею «Історія України-Руси».

5) Професор Київського університету, науковий наставник М. Грушевського.

 

Роздивіться живописний портрет. Художник Іван Труш і зображений на картині професор історії Михайло Грушевський були сучасниками. Як ви думаєте, про що свідчить той факт, що живописець узявся малювати портрет ученого? Яким постає М. Грушевський на портреті? Чи зміг художник передати рід діяльності портретованого і його переконання? За допомогою яких деталей? Чи подобається вам картина І. Труша?

1. Кому завдячує своїм розвитком українська історична наука?

Читаючи підручник, ви натрапляли на імена українських учених-істориків, які досліджували різні періоди нашої історії. Згадайте, коли відбулося становлення історії як науки в Україні.

Найавторитетнішим серед дослідників українського минулого справедливо вважають Михайла Грушевського. Йому належить близько 2000 праць з історії України, серед яких і 10-томна «Історія України-Руси».

Михайло Грушевський (1866—1934) був людиною різнобічних талантів. Як науковець він виявив себе в історії, літературознавстві, досліджував усну народну творчість. А ще писав оповідання, п’єси, вірші. Тож учительська сім’я, у якій народився Михайло, прищепила йому жагу до знань та смак до слова. Та основне, чого навчили майбутнього вченого його батьки, — любові до рідної землі. Власне, тому, зростаючи далеко від України (спершу в Ставрополі, а потім у Владикавказі (Росія)), він цікавився всім українським. Згодом Михайло Грушевський згадував, що під впливом розповідей батька рано усвідомив себе українцем. Під час навчання в Тифліській гімназії (тепер Тбілісі, Грузія) він захопився минулим України. Бажання глибше осягнути історію рідного народу привело Грушевського до Київського університету. Відтоді свою долю він пов’язав з історією України фахово, ставши вченим-істориком.

Що нового довідалися про М. Грушевського з матеріалів уроку? Яку роль, за свідченням М. Грушевського, у формуванні його світогляду відігравали батьки?

1. Про які риси вдачі видатного історика свідчать уміщені в підручнику фотографії? 2. Доберіть по троє слів — іменників, прикметників, дієслів, якими можна схарактеризувати М. Грушевського.

Михайло Грушевський у колі рідних. Поряд з ним дружина, брат і сестра. Сидять племінники, дочка Катерина та матір. 1907 р.

2. Чим уславився Володимир Антонович як історик?

Володимир Антонович (1834—1908) зажив слави найбільшого знавця писемних історичних джерел. Це й не дивно. Адже він особисто зібрав і підготував до друку 9 томів документів з історії України. Українська історія завдячує йому ще й цілим сузір’ям талановитих учених. Викладаючи протягом 30 років у Київському університеті, Антонович залучав найздібніших студентів до вивчення минулого України. Він скеровував дослідження своїх учнів так, щоб жоден із періодів української історії не залишався поза увагою. Тож було нагромаджено величезний документальний матеріал, достатній для створення цілісної загальної історії України. Завдання це виконав на початку 20 ст. Михайло Грушевський — теж учень Антоновича.

В. Антонович брав активну участь у суспільно-політичному житті. Саме він був ініціатором створення в 60-ті роки 19 ст., лідером та ідейним натхненником Київської громади — організації української інтелігенції, яка опікувалася поширенням освіти серед українців, пропагувала ідеї самобутності української культури. Громадівці організовували недільні школи й бібліотеки для селян та неосвіченої молоді, писали й видавали підручники та інші книжки навчального змісту, збирали й досліджували усну народну творчість, відшуковували документальні матеріали з української історії тощо.

Василь Доманицький — учень В. Антоновича — згадував: «...Буваючи в хаті “професора”, ми, самі всі українці з роду, вперше тут довідалися й побачили, що є на світі книжки, написані нашою рідною мовою, що є українські книжки якраз для нас цікаві, і пам’ятаю, випросивши у “професора” через його сина галицький “Дзвінок” або “Лиса Микиту”, ми один в одного їх виривали, щоб собі прочитати. Згодом за дитячими книжками пішли й поважніші, як, наприклад, “читанки”, популярна українська історія з малюнками.

Коли ж почали ми заводити власну громадську бібліотеку, то добрий професор надарував нам дуже цінні книжки. Незабаром у нас була така переважно історична бібліотека, що й ціни їй не скласти.

...Пригадую собі, скільки раз за моєї пам’яті водив він нас в археологічний та нумізматичний музеї в університеті та докладно, години 2—3, водячи від вітрини до вітрини, читав нам українською мовою блискучі, змістовні, а разом з тим так, що й мала дитина усе зрозуміє, лекції з української археології, якій він був батьком. Бувало, збереться коло десятка людей, і Володимир Антонович ніколи не відмовиться повести й усе розказати».

1. Які факти свідчать, що Володимир Антонович брав активну участь в українському русі? 2. Чому в середині 19 ст. було сутужно з українськими книжками? Що в розповіді переконує, що до Володимира Антоновича тогочасна молодь ставилася з надзвичайною шаною? 3. Як Володимир Антонович сприяв поширенню історичних знань серед українського населення?

Прочитайте уривок з документа. Порівняйте текст джерела з відповідним абзацом підручника. Зробіть висновок про те, як історики використовують джерела для написання наукових історичних досліджень.

З доповідної царської поліції (1861 р.):

«...У Київському університеті виникло товариство українців під назвою “Українська громада”. Це молоді й пристрасні вільнодумці, які докладають зусиль для втілення ними думки про свободу України і прагнуть зблизитися з простим народом, навчити його грамоти і поступово навести його на думку про колишню славу України і принади свободи з тією саме метою, щоб згодом, коли уми простого народу підкоряться їх впливу, діяти на шкоду влади».

Прочитайте уривки з історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада. Хроніка 1663 року» та «Літопису Самовидця».

Порівняйте тексти. Які факти з літописного уривка підтверджують, що письменник саме цей літопис використовував як історичне джерело для написання твору? На які деталі перебігу події звертає увагу літописець, чому саме на них? Як ці факти обігрує письменник? Чим фрагмент з історичного джерела відрізняється від уривка з роману? З чим пов’язані ці відмінності?

З роману «Чорна рада» П. Куліша:

«Ось ударили голосно в бубни, засурмили в сурми. Виходить із царського намету боярин, князь Гагін, з думними дяками. У руках царська грамота. Його підручники несуть царську корогву козацькому війську, кармазин, оксамит, соболі од царя у подарунок старшині з гетьманом. Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах; на ногах у князя гаптовані золотом, виложені жемчугом сап’янці. Поклонились обом гетьманам і козацтву на всі чотири сторони. Перехрестивсь князь великим хрестом, од лисини аж за пояс, потряс головою, щоб порівнялись сивії патли, підняв грамоту високо — два дяки йому руки піддержували — і почав вичитувати царське ім’я.

Як ось позад брюховців сільська голота, не чуючи нічого, що читають, почала гукати:

— Івана Мартиновича волимо! Брюховецького, Брюховецького волимо!

А Сомкове козацтво заднє собі, чуючи, що оглашають гетьманом Брюховецького, почало гукати:

— Сомка, Сомка гетьманом!

І по всьому полю зчинивсь галас несказанний. Тоді й передні бачать, що всім байдуже про царську грамоту, почали оглашати гетьманів — усе ближче, все ближче, аж поки дійшло до самої первої лави.

— Брюховецького!

— Сомка!

І зачепились. Хто шаблею, хто києм, хто ножакою...».

З «Літопису Самовидця»:

«Як ударили в бубни на раду, Брюховецький пішо військо припровадив на ту раду до намету своєї сторони. І Сомко не забарився: і сам, і всі козаки, що були при ньому, вбрались ошатно і добре озброїлись, наче до війни. Вони-бо мали намір, коли рада не на їхню користь зарадить, між собою битву розпочати...

Боярин вийшов з намету та й почав читати грамоту й указ його царської величності. Не давши читцю закінчити, ані слухаючи листа царської величності, раптом крик здійнявся з обох сторін за гетьманство: одні кричать: “Брюховецького гетьманом!”, а інші кричать: “Сомка гетьманом” і на столець, обох садовлять. А далі й між собою заповзялися битися і зламали Сомків бунчук, ледве Сомко видерся з намету царського й дістався до коня та інша старшина. Інших же кількох чоловік забили...».

Бій між супротивниками на Чорній раді в Ніжині 1663 р. Художня реконструкція.

Дослідники минулого — історики, археологи, нумізмати — часто стають головними героями літературних та кінематографічних творів. Митці наділяють їх здатністю бачити крізь мури або чути гомін минулих віків. Уявіть, яку розповідь давнього глечика міг би почути вчений-археолог (фантазуючи, використовуйте такі опорні слова: де? коли? хто? який? знайшли, зберігається, вік, кольори, розмір, матеріал, призначення).

За матеріалами уроку підготуйте кросворд про видатних українських істориків. Позмагайтеся, хто ліпше орієнтується в життєписах відомих учених.

1. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання: Чому історичною постаттю, чиє ім’я набуло значення символу українського відродження, став поет Тарас Шевченко?

У 19 ст. на географічній карті держави України не було. Українські землі було переділено між двома імперіями — Російською та Австрійською: Правобережжя, Лівобережжя, Слобожанщина й Південна Україна перебували під царською владою, а Галичина, Буковина й Закарпаття — під цісарською. І хоч у житті цих держав було чимало відмінностей, проте ставлення їхніх володарів до мешканців підкорених земель було майже однаковим: їх не вважали за окремі народи, відмовляли в праві на власну історію та культуру, обмежували вживання рідної мови. Саме в такий час випало жити українському поету Тарасові Шевченку.

1840 р. вийшла друком збірка його віршів під назвою «Кобзар». Перше видання збірки складалося з восьми творів. Після арешту поета в 1847 р. книжку заборонили, але збірка поширювалася в рукописних списках. Вірші з «Кобзаря» вивчали напам’ять, вони ставали народними піснями. Секрет цієї популярності не тільки в мистецькій довершеності віршів, а й у тому, що вони були зрозумілі й близькі українцям, адже ніколи раніше з такою силою та переконанням не лунав заклик до власного народу скинути чужоземне ярмо та здобути волю.

Тарас Шевченко. Автопортрет. 1840 р.

2. Прочитайте уривок з вірша Тараса Шевченка, надрукованого в «Кобзарі» 1840 р. Коротко сформулюйте його основну думку. Як ви думаєте, що спонукало поета написати такі слова? Якими почуттями вони перейняті?

Зажурилась Україна —

Така її доля!

Зажурилась, заплакала,

Як мала дитина.

Ніхто її не рятує...

Козачество гине,

Гине слава, батьківщина,

Немає де дітись.

(«Тарасова ніч»)

Єдина ілюстрація в першому виданні «Кобзаря» із зображенням кобзаря з хлопчиком-поводирем на першій сторінці, виконана другом поета — художником Василем Штернбергом.

Катерина. Картина Т. Шевченка, виконана на тему однойменної поеми в 1842 р.

Тарас Шевченко — автор понад тисячі творів образотворчого мистецтва.

Селянська родина. Картина Т. Шевченка.

Митець відтворив родинну сцену біля селянської хати: молоде подружжя тішиться першими кроками своєї дитини.

 18.03 

Тема уроку: Щоб козацька слава повік не пропала, або Як історики досліджують козацьку добу.

1. Опрацювати параграф 22.

2. Занотувати головне у зошиті.

3. Переглянути відеоурок тут

4. Виконайте завдання на 1-2 на ст. 157.

5. Роздивіться картину на ст. 158 , прочитайте коментар до неї і дайте відповіді на запитання .

05.11

Тема уроку: Територіальне розташування та історичне походження рідного села.

Практична робота № 2 "Контурна карта"

1. Опрацювати параграф 7.

2. Ознайомитись як працювати з контурною картою на ст.52, 53,54.

3. У себе в контурній карті виконайте завдання № 3 ст.54.

4. Оберіть та виконайте одне із завдань, що зацікавило вас найбільше. ст.55