9 клас Історія України

 19.04. Тема: Практична робота "Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель"

Опрацюйте параграф 32

1. Виконайте завдання 1-3 на ст. 268

 1. Перегляньте відео  тут

14.03. Тема уроку: " Радикалізація українського політичного руху. Народне віче. Обрання А. Шептцького митрополитом УГКЦ"

1. Опрацювати параграф 22
2. Занотуйте таблицю на ст. 181
Д /з .Виконайте завданнання на ст. 185 завдання 1-3 письмово.
Опишіть діяльність А. Шептицького за матеріалом тут

12.04 Тема: "Діяльність політичних, національно-політичних і військово-спортивних організацій"

1.Опрацювати § 26 підручника

Виконайте завдання у матеріалі поданому нижче.
2.Занотуйте  таблицю «Українські політичні партії під російської України в складі Російської республіки»

3.Виконайте онлайн-вправу за посиланням. тут

       Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

•         Робота з візуальними джерелами.

•         Розгляньте зображення, назвіть історичних діячів.

         

М. Левитський       В. Чикаленко       М. Терещенко         В. Симиренко

•         Розподіліть твердження між цими діячами.

М. Левитський	Є. Чикаленко	М. Терещенко	В. Симиренко

А. Пожертвував на громадські потреби близько 5 млн рублів.

Б. Був активним учасником українського національного руху.

В. Керував фірмою «Брати Яхненки і…»

Г. Поширював ідеї колективного господарювання.

Д. Запровадив хліборобні артілі.

Е. Одним із перших запровадив виробництво пастили та мармеладу.

Є. Заснував «Товариство цукрових і рафінадних заводів…»

Ж. Видавав щоденну українськомовну газету «Громадська думка».

•         Бліц-опитування.

•         Коли у Києві було створено синдикат цукрозаводчиків? (

•         Об’єднання підприємств, які зосереджують виробництво і збут значної кількості продукції певної галузі промисловості – це…

•         Коли виник «Продамет»? (

•         Які синдикати виникли після «Продамету»? ( )

•         Яке явище спостерігалося у 1900 – 1903 рр.? (

•         Під яким гаслом проходив політичний страйк 1903 р? (

•       Назвіть одним словом М. Левитського, Є. Чикаленка, М. Терещенка, В. Симоненка. (

•         Меценат – це людина, яка…

•         Оберіть риси, характерні для розвитку сільського господарства у під російській Україні на початку 20 ст.

•         спеціалізація сільського господарства

•         широке застосування машин у виробництві –

•         ліквідація селянського малоземелля -

•         скорочення поміщицького землеволодіння

•         соціальне розшарування

•         скасування панщини –

•         аграрне перенаселення

•         трудова еміграція

•         Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

•         Розшифруйте слова.

РУРП – Русько-українська радикальна партія. (1890)

УНДП – Українська національно-демократична партія. (1899)

УСДП – Українська соціал-демократична партія (1899)

•         Яка із цих партій виникла раніше?

•         Хто став її засновниками? (І. Франко, М. Павлик, В. Будзиновський, С. Данилович, Є. Левицький, Р. Яросевич)

•         У якій частині України вони виникли?

•         Під владою якої держави вона знаходилась? (Австо-Угорщини)

•         Сьогодні ми дізнаємося про політизацію українського національного руху на українських землях у складі Російської імперії на початку 20-го століття.

•         Вивчення нового матеріалу.

•         Робота з історичним джерелом.

Зі спогадів Є. Чикаленка: «Ювілей Котляревського 1903 р. справив величезне враження не тільки на присутніх на ньому, а через російську пре су і на широкі кола всієї України. Заборона читати привітання українською мовою і протест українців проти цього, приїзд великого числа делегатів від різних інституцій з Галичини, на чолі зі старим Романчуком, головою українського парламентарного клубу у Відні, їхні промови українською мовою, проголо шені звиклими, часом дуже талановитими промовцями, бага тьом людям уперше розкрили очі на український рух.

Взагалі такі публічні, прилюдні виступи українців значно розбудили свідомість у широких масах як міських, так і селян ських, що виразно помічалося за попитом на українську книж ку, який після ювілею Котляревського помітно зріс, і багато ро сійських книгарень у провінції почали закуповувати з нашої книгарні книжки, бо їх уже стали вимагати широкі кола».

•         Прочитайте фрагмент історичного джерела.

•         Про яку подію йдеться в уривку?

•         Поміркуйте, які зміни в суспільно-політичному житті початку 20-го ст. засвідчує автор порівняно з періодом, на який припадає становлення українського національного руху?

•         Які проблеми лишалися актуальними?

•         Розповідь учителя.

Політизація українського національного руху у Галичині надихали і східноукраїнських діячів.

У 1897 р. було створено Загальну українську безпартійну організацію (ЗУБО), ініціаторами якої стали В. Антонович та О. Кониський. Метою організації було об’єднання всіх українських діячів національного руху. Члени організації опікувалися друком і поширенням українськомовних видань та влаштуванням святкувань річниць відомих діячів української культури. Члени ЗУБО взяли участь у відкритті пам’ятника І. Котляревському у Полтаві влітку 1903 р. Ця подія стала всеукраїнським «святом української інтелігенції».

У грудні 1903 р. в Києві пишно відзначили 35-річчя мистецької діяльності композитора Миколи Лисенка, а ще через рік вшановували І. Нечуя-Левицького з нагоди 35-річчя його літературної творчості.

Основним завданням цих заходів та діяльності ЗУБО була легалізація української мови.

У 1900 р. харківські студенти Дмитро Антонович, Боніфатій Камінський, Лев Мацієвич та Михайло Русов створили Революційну українську партію (РУП) – першу політичну партію в підросійській Україні. Вона проголосила себе виразником інтересів селянства. Програмовим документом партії стала видана у 1900 р. брошура адвоката М. Міхновського «Самостійна Україна».

•         Робота з історичним документом (с. 216 підручника).

•         Прочитайте документ та визначте програмові засади РУП.

•         Що, на вашу думку, викликало описану автором реакцію членів РУП на промову М. Міхновського з програмовими засадами партії? Чому?

•         Розповідь учителя.

У грудні 1902 р. Міхновський вийшов з організації та створив Українську народну партію. У грудні 1904 р. РУП розпалася остаточно. Частина рухівців під керівництвом Мар’яна Меленевського та Олександра Скоропис-Йолтуховського створили Український соціал-демократичний союз – «Спілку». Незабаром «Спілка» увійшла до складу Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП).

Решта членів РУП – Микола Порш, Симон Петлюра й Володимир Винниченко - у грудні 1905 р. перейменували свою партію в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП).

•         Робота з історичним документом.

З програми УСДРП: «Партія добивається: 1. Демократичної республіки, де вища державна влада... належить одному виборчому законодавчо му зібранню народних представників. 2. Автономії України з окремим представничим зібранням (соймом), котрому належить право законодавства у внутрішніх справах, що торкаються території України... 7. Широкого самоврядування місцевого й краєвого для всього населення держави. 8. Необмеженої волі слова, друку, совісті, зібраннів, спілок і страйків. 9. Недоторканності особи, помешкання й листування... 11. Знищення всяких привілеїв класів, сословій, походження, полу, віри й націй. 12. Рівноправності всіх мов у школах, судах, місцевих гро мадських і урядових установах».

Визначте основні програмові положення УСДРП.

•         Вибіркове читання (с. 219 – 220).

•         Зачитайте усі речення, у яких зустрічаються абревіатури.

•         Зачитайте усі речення, у яких зустрічаються дати.

•         Зачитайте усі речення, які містять імена історичних діячів.

•         Зачитайте назви усіх партій.

•         Закінчіть речення:

•         Самостійне існування…

•         Найвпливовішою серед загальноросійських ….

•         В Україні осередки…

•         Виникали свої партії і в …

•         Робота зі схемою (с. 220 підручника)

•         На основі схеми складіть запитання до вікторини «Що? Де? Коли?»

•         Узагальнення та систематизація знань учнів.

•         Заповніть таблицю «Українські політичні партії під російської України в складі Російської республіки»

Назва партії	Рік	Лідери	Програмові засади
Революційна українська партія (РУП)	1900	Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов	Створення «Єдиної, нероздільної, самостійної України від гір Карпатських аж по Кубань-пічку»
Українська народна партія	1902	М. Міхновський	Самостійна Українська Республіка працюючого люду, всесвітнє визволення поневолених націй і визволення праці від капіталу
Український соціал-демократичний союз – «Спілка»	1904	М. Меленевський, О. Скоропис-Йолтуховський	Прагнула об’єднання з РСДРП
Українська соціал-демократична робітнича партія	1905	М. Порш, С. Петлюра, В. Винниченко	Демократичної республіки, де вища державна влада... належить одному виборчому законодавчо му зібранню народних представників…
Українська демократична партія	1904	О. Лотоцький, Є. Тимченко, Є. Чикаленко	«1. Заведення парламентського ладу, участь народу в державних справах. 2. Демократичні свободи. 3. Автономія України та Український Крайовий Сейм та Федерація Росії. За народами, які проживають на території України (росіянами, євреями, поляками та ін.), визнається рівне право з українцями на задоволення їхніх національних, економічних та культурних потреб. 4. Економічні питання: а) восьмигодинний робочий день, б) державну пенсію немічним... 5. Визнаючи, що орудувати землею мають тільки ті, що самі власноручно її обробляють, вважаємо конечним: а) передача казенних і т. д. земель до фонду крайового сейму, б) викуп земель у поміщиків і передача їх за гроші селянам».
Українська радикальна партія	1905	Б. Грінченко, С. Єфремов
Українська демократично-радикальна партія	1905

•         Вправа «Цікава арифметика».

УДП + УРП = х (УДРП)

РУП – М. Міхновський = х (УНП)

Меленковський + х = «Спілка»

УСДРП = М. Порш + (х + у)

РУП – (УНП + «Спілка») = х (УСДРП)

•         Підсумки уроку.

•         Висловіть власну оцінку процесу політизації українського національного руху у під російській Україні на початку 20 ст. (1-2 речення)

•         Домашнє завдання.

•         Опрацювати § 26 підручника

Тема: Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку ХХ ст.   

Мета: охарактеризувати соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку XX ст.; з’ясувати місце українських земель у загальноімперській економіці; розвивати в учнів навички роботи з історичними джерелами, уміння аналізувати і систематизувати матеріал, виховувати повагу до рідної країни.

Обладнання: підручник, історична карта, атлас з історії України, ілюстративний матеріал.

 

     Основні поняття: аграрне перенаселення, іноземний капітал, українська діаспора.  

Переглянте відео тут  

                                   

                                                        План уроку 

        1. Промисловий розвиток

       2. Сільське господарство

        3.Трудова еміграція

        3. Кооперативний рух. 

  

                                   

                                           . Вивчення нового матеріалу

Опрацьовуйте документ на с. 246 і дають відповіді на запитання.

1. Як автор ставиться до події та явища, про які розповідає; як він пояснює особливості формування верстви пролетаріату? 

2. З’ясуйте, яким було буденне життя галицького робітництва. 

3. Чому робітники погоджувалися на умови життя, змальовані в тексті?  Стисло викладіть своє ставлення до описаних явищ.

1.Промисловий розвиток.

 Розвиток промисловості західноукраїнських земель гальмували штучні процеси з боку метрополії. Понад 94 % промислових підприємств Галичини мали кустарно-ремісничий характер. У Галичині діяло лише 5,5 % парових двигунів усієї Австро-Угорської імперії. Великих підприємств налічувалося лише  220. Основними галузями промисловості Галичини залишалися нафтова, соляна, лісорубна.

Нафтова галузь

Напередодні Першої світової війни видобуток нафти випереджав інші галузі промисловості Галичини. У 1909 р. за видобутком нафти Галичина посідала 3-тє місце у світі після США і Росії.

 З другої половини 19-го століття, в Бориславі та Дрогобичі, де тоді знайшли нафту, мільйони заробляли за кілька років. Через шалені темпи видобутку нафти, Борислав називали "Галицькою Каліфорнією".  Або "Галицьким пеклом". Коли у 1908-му нафта вибухнула вогнем, пожежу на свердловині гасили 4 місяці. 

  Нафтова промисловість перебувала цілком у власності  іноземних капіталістів, що лише посилювало виснаження природних ресурсів. На нафтопромислах працювало близько 6 тис. робітників. У середньому на місяць робітник отримував 100 крон. Це становило дворічний дохід галицького селянина.

Лісозаготівельна

Другим після нафти багатством краю був ліс. З Галичини, Буковини та Закарпаття вивозили величезну кількість деревини. Починаючи з XX ст. щороку тут вироблялося близько 10 млн м3 деревини. Проте масове вирубування лісу лише в Галичині (тільки з Галичини щороку постачали близько 100 тис. вагонів деревини колодами, брусками й дошками) в 1912 р. призвело до скорочування площі лісів більше ніж на 1100 га. Неощадливе використання лісів у Карпатах призводило до розмивання грунту, унаслідок чого в гірських місцевостях почастішали повені.

Озокеритна

Окрім нафторозробок, Галичина мала монополію на видобуток озокериту — ґрунтового воску. Бориславу належало перше місце у світі з видобутку озокериту. Його використовували для виготовлення церковних свічок, у бджільництві тощо. Проте через виснаження більшості верхніх озокеритових родовищ його видобуток стрімко скорочувався. Крім нафти та озокериту, існували невеликі копальні бурого вугілля, який використовували на місцевих залізницях.

Соляна галузь

У Галичині та Закарпатті також були значними поклади солі. Копальні у Величці (біля Кракова), Калуші, Стебнику, Солотвині забезпечували сіллю майже всю імперію. 

На початку XX ст. для здійснення індустріалізації краю існували об’єктивні причини: значні природні багатства, надлишок робочої сили, кваліфіковані спеціалісти, розвинена мережа комунікацій — залізниці (понад 4 тис. км), зв’язок, місткий внутрішній ринок. Бракувало тільки капіталовкладень у промисловість.

Активно починають розвиватися і галузі харчової промисловості, зокрема цукрова, борошномельна, спиртогорілчана, виробництво в яких зосереджувалося в дрібних підприємствах.

2.Сільське господарство. 

На західноукраїнських землях у сільському господарстві працювало близько 75—80 % населення. Провідні позиції в землекористуванні зберігали поміщицькі господарства. Так, у 1902 р. в Галичині існувало 3 493 поміщицькі родини, що володіли понад 40 % землі. Через пристосування поміщицьких господарств до ринкових умов їх кількість скоротилася. Близько 80 % західноукраїнського селянства становила біднота і лише 8 % — заможні господарі. Характерною рисою землеволодіння селян було збільшення кількості господарств унаслідок їх дроблення, що супроводжувалося постійним зменшенням земельних наділів.

На початку XX ст. в Галичині поміщики почали створювати багатогалузеві маєтки — промислово-рільничі господарства, де діяли промислові підприємства з переробки сільськогосподарської продукції. Заможні селяни створювали господарства фермерського типу. Завдяки запровадженню нових досягнень агрономії та сільськогосподарської техніки валовий збір і середня врожайність культур поступово зростали.

Проте незважаючи на позитивні тенденції, у краї й надалі не вистачало свого хліба, його доводилося завозити з Угорщини. Селянські господарства істотно відставали за рівнем виробництва, зберігали напівнатуральний характер. Розорюючись, селяни втрачали землю і перетворювалися на безземельних наймитів. Для селян стало характерним явище аграрного перенаселення.  Значно краще було розвинене тваринництво, яким більше займалися селяни (91 % поголів’я). Експорт худоби став одним із головних джерел прибутку населення краю. У Закарпатті традиційно розвивалося виноградарство.

Робота зі словником

Аграрне перенаселення  — наявність значного безробіття серед населення, зайнятого у сфері сільськогосподарського виробництва, а отже, і відсутність можливості для певної частини цього населення забезпечити необхідний мінімум достатку для своєї родини.

 Малоземелля та інші соціальні проблеми продовжували відігравати провідну роль у збільшенні трудової еміграції українців до Північної Америки. Тільки протягом 1900—1910 рр. з Галичини і Буковини виїхало понад 300 тис. селян. Закарпаття в 1905—1914 рр. залишили понад 400 тис. осіб.

Доведення до зубожіння ,селянство західноукраїнських земель на початку ХХ ст. вдавалося до протестів. У 1902р. зафіксований в історії як рік страйків. На кінець липня 1902 р. в Галичині страйкувало 24 повіти, більше як 500 сіл і 100тис. сільськогосподарських робітників.

3. Трудова еміграція

Самостійна робота с. 250-252

У які країни емігрували українці та як формувалась українська діаспора ?

 

3. Кооперативний рух. 

 Ефективною формою протидії іноземному капіталу та місцевим лихварям і загальному зубожінню селянства став кооперативний рух. Його розгортанню в Галичині сприяла діяльність кооперативних спілок — «Крайового союзу кредитового», «Крайового молочарського союзу» та інших. Важливе значення для зміцнення кооперативного руху мав Освітньо-економічний конгрес, що був проведений у 1909 р. у Львові товариством «Просвіта». 

 Організаційним  центром українських кооперативів у Галичині був «Крайовий союз ревізійний», заснований у 1904 р. У 1914 р. він об’єднував 609 кооперативів. Майже 100 кооперативів діяли в «Руському ревізійному союзі»; кілька сотень українських кооперативів не входили до цих союзів. У Буковині в цей період діяло близько 150 селянських кас, що об’єднувалися в кооперативну спілку «Селянська каса» (1903 р.). У Закарпатті кооперативний рух був розвинений менше, а існуючі кредитові спілки входили до угорських кооперативних спілок.

Загалом на 1913 р. у Галичині діяло 1300 кооперативів, приблизно 200 — у Буковині й кілька в Закарпатті. Працювали також польські й угорські кооперативні об’єднання. Кооперативи, скуповуючи у своїх членів сільськогосподарську продукцію та постачаючи їм добрива, сільськогосподарську техніку, насіння тощо, сприяли занепаду патріархального укладу селянських господарств, їхньому залученню до ринкових відносин.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Запитання та завдання

1. Яка галузь промисловості західноукраїнських земель була найбільш розвиненою?

3. Які нові риси в розвитку сільського господарства з'явилися на початку XX ст.? 

4. Яка галузь сільськогосподарського виробництва західноукраїнських земель давала товарну продукцію для експорту?

 5. Скільки українців емігрувало із західноукраїнських земель на початку XX ст.

6.Яка організація здійснювала координацію українського кооперативного руху в Галичині?

7. Визначте чинники, які сприяли економічному розвитку краю та які гальмували його.

8. Чому за сприятливих економічних умов розвиток західноукраїнських земель був дуже повільним? 

VI. Підсумки уроку

На західноукраїнських земелях активно розвивалися лише ті галузі, які мали сировинний характер, — нафтова, озекеритна, лісопильна, борошномельна, соледобувна. 

Для цього періоду було характерне інтенсивне проникнення іноземного капіталу (австрійського, німецького, англійського, американського, французького, бельгійського), який майже повністю контролював промисловість краю та експлуатував його природні багатства.

Західноукраїнські землі поступово перетворювалися на ринок збуту для підприємств більш розвинених регіонів Австро-Угорщини.

Злиденне становище більшої частини населення стимулювало трудову еміграцію.

VII. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника §30 та виконати завдання до нього.

31.03

Тема :

                     Контрольна робота

з історії України

на тему «Українські землі в складі

імперії на початку ХХ ст.»

1 рівень (1 бал)

1.1.  Виключіть зайве?

А) Бунд; Б)УДП; В) УРП; Г)УНП

1.2. В якому році відбулася Столипінська аграрна реформа?

А)1906р.; Б)1912р.;В)1922р.;Г)1890р.

1.3. Вкажіть дату «кривавої неділі»?

А)16 січня 1905р.;Б)9 січня 1905.;В)9 січня 1906р.;Г)16 січня 1906р.

1.4. Вкажіть курівника УНП?

А) С.Петлюра;Б)В.Винниченко;В)М.Міхновський;Г)С.Єфремов

2 рівень (1 бал)

2.1. Розставте в хронологічній послідовності?

А)Створення УДП, УРП;

Б)Створення РУП;

В)Створення УНП;

Г)Створення ТУП;

Д)Створення УДРП.

2.2. Знайдіть логічні пари?

1. УРП                              а)О. Лотоцький, В. Чехівський

2. УДП                             б)С. Єфремов, Б. Грінченко

3. РУП                              в) В. Винниченко, С. Петлюра

4. УНП                              г) М. Міхновський

5. УСДРП                         д) М. Русов, Д. Антонович

2.3. Пов`яжіть дату з подією?

1.9 січня 1905р.             а)Повстання Чорноморського флоту на чолі з П. Шмідтом

2.14 червня 1905р.       б) «Кривава неділя»

3.жовтень 1905р.          в)Всеросійський страйк

4)листопад 1905р.         г)Повстання на панцернику «Князь Потьомкін Таврійський»

3 рівень (2 бал)

Дайте відповідь на питання?

3.1. Хто такі чорносотенці?

3.2. Вкажіть причини Столипінської аграрної реформи?

4 рівень (3 бали)

4.1. Опишіть стан економіки на українських землях в складі Російської Імперії на початку ХХ ст.

 

Практичне заняття: "Ідея автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Надніпрянщини".

1. Опрацювати параграф 29 с. 239-241, виконати завдання 1-3 с. 240, повторити параграфи 25-28, заповнити таблицю «Українські політичні партії Наддніпрянщини на поч. ХХ ст.».  

1. Переглянути відео тут

2. Виконайте завдання

3. Повторіть параграфи, підготуватись до тематичного оцінювання .25-28 . 

15.03. 2021

Тема уроку: Аграрна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну. Посилення національного гніту 1907-1914 рр. "Справа Бейліса" Український політичний та національний рух в 1907-1914 рр.

1. Опрацювати параграф 28

2. Переглянути відео Тут

3. Виконати завдання 1-4 на ст.238 письмово

4. Занотувати основне у зошиті.

09.11

Контрольна робота

Виконайте завдання

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇНАПРИКІНЦІ

18 - У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 19 ст.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, зяких лише один правильний

1. Укажіть дату видання альманаху «Русалка Дністрова»

А 1843 р.           Б 1828 р.            В 1837 р.         Г 1848 р.

2. Укажіть, які території увійшли до складу Австрійської імперії на початку XIX ст.:

А Східна Галичина, Буковина, Поділля               Б Східна Галичина, Буковина, Закарпаття

В Східна Галичина, Поділля                                            Г Закарпаття та Східна Галичина.

  3. Про яку книгу йдеться у висловлюванні Сергiя Єфремова.

«Бувають в iсторiї народiв дати, якi немовби розривають надвоє їхнє життя й кладуть межувисоку посеред рiвного шляху історичних подiй... Ми маємо таку історичну дату,– це пам’ятний в iсторiї України рiк 1798-й. Того року прилетiла перша ластiвкаукраїнського нацiонального вiдродження – невеличка книжка, од якої не тiлькипочаток нового українського письменства рахуємо, а й новий етап позначаємо в iсторiї українського народу».

А «Енеїда»            Б « Кобзар»           В « Русалка Дністровая»           Г «Наталка Полтавка»

4. У якому регіоні під впливом «весни народів» активізувався український національний рух?

АСлобожанщині       Б Західній Волині          В Східній Галичині           Г Запорожжі

5. Якого віросповідання дотримувалася переважна більшість укр.. населення Галичини в ХІХст.

А.православного              Б. римо-католицького          В. протестантського      Г. греко-католицьког

6.Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«…управління ревізії книг доручило мені... прорецензувати анонімну книжечку, написану руською і надруковану в Угорщині в Буді в 1837 р. під назвою “Русалка Дністровая”. Творик цей, що містить різні сумнівні місця і видає автора як прихильника нововведень, скоро буде заборонений цензурою…»

В уривку оцінено діяльність

А«Руської трійці»        

Б.Кирило-Мефодіївського братства

В.Головної руської ради               

Г.товариства «Просвіта»

7.Прочитайте уривок із праці М. Грушевського та виконайте завдання.

«У тих землях, що обійшли до Австрії, нове правительство австрійське заходилося коло того, щоб поліпшити долю кріпаків українських, обмежити безмежну владу польських панів над ними».

Чим зумовлені зазначені урядові заходи?

А .реформами Марії-Терезії та Йосифа II 1770-х - 1780-х рр.

Б. Польським повстанням 1830-1831 рр.

В. революцією 1848-1849 рр. в Австрійській імперії

Г.Польським національно-визвольним повстанням 1863-1864 рр.

8.Вагомим прикладом активної громадсько-політичної діяльності Головної руської

ради в 1848-1851 рр. є

А. видання «Зорі Галицької», відкриття кафедри української мови і літератури у Львівському університеті

Б. проведення Слов'янського з'їзду в Празі, започаткування «нової ери» в українсько-польських відносинах

В.створення товариства «Просвіта» та Наукового товариства ім. Т. Шевченка

Г. заснування першого просвітницького товариства греко-католицьких священиків, видання «Русалки Дністрової»

9.Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«Президент рейхстагу повідомив пана міністра внутрішніх справ, що рейхстаг ухвалив рішення: “Вважати депутата Л. Кобилицю, з виборчої округи Вижниця на Буковині, виключеним зі складу рейхстагу”…».

Таке рішення щодо Л. Кобилиці ухвалено, оскільки він

А .підбурював селян до повстання   

Б. висловлював москвофільські погляди

В.належав до Русько-української радикальної партії        

Г. був членом «Руської трійці».

10. «Будителем» українців Закарпаття називали

А Л.Кобилицю              Б О. Духнович

В М.Шашкевича           Г М. Максимовича

11. Найбільшим здобутком європейської «веснинародів» для українського селянства на західноукраїнських землях?

А. отримало широкі виборчі права                            Б було скасовано панщину

В.отримало право на трудову еміграцію                  Г було скасовано сервітути

12. Утравні 1848 р. у Львові з метою спрямувати український національно-визвольний

рух у польських інтересах було створено:

А.Головну руську раду       Б Руський собор        В Центральну раду народову    Г «Руську трійцю»

13. Коли українці здобули перший досвід парламентської діяльності?

А під час революції 1848—1849 рр.

Б після створення Галицького сейму

В під час реформ 1860—1870 рр. у Російській імперії

Г після запровадження загального виборчого права в Австро-Угорщині

14. Де в роки революції 1848—1849 рр. відбувся перший Слов’янський конгрес?

А уВідні             Б у Будапешті          В у Львові              Г у Празі

15. Установіть відповідність між періодами та подіями.

1.1833—1837 рр.                                    А діяльність «Руської трійц

2.1846—1847 рр.                                 Б революція в Австрійській імперії

3.1848—1849 рр.                                В польське національно-визвольне повстання

41863—1864 рр.                                 Г повстання Чернігівського полку

Д. діяльність Кирило-Мефодіївського братства

Завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору). До кожного завдання пропонується сім варіантів відповідей, серед яких лише три правильні

15. Які поняття й терміни слід використовувати для характеристики політики Російської

та Австрійської імперій щодо українських земель?

1Уніфікація

2.Гноблення

3.Демократизація

4.Коренізація

5.Асиміляція

6.Індустріалізація

16. Які чинники сприяли перетворенню греко-католицького духовенства на рушійну силу

національного руху на західноукраїнських землях?

1.Високий ступінь освіченості священиків порівняно з іншими верствами українського суспільства

2.Наявність власної політичної організації для організації боротьби

3.Зосередження у власності церкви більшості орних земель із залежними селянами Східної Галичини

4. Вумовах австрійського панування церква зберігала мову, звичаї, традиції українського народу

5. Тісна співпраця з Російською православною церквою

6.Розуміння священиками греко-католицької церкви основних потреб українського населення краю

17. Які держави володіли українськими землями на початку XIX ст.?

1Австрійська імперія

2.Королівство Пруссія

3.Російська імперія

4. Річ Посполита

5.Австро-Угорська імперія

6.Османська імперія

02.11.2020 

Опрацювати  параграф 9 .

Переглянути відео  "Руська трійця"

Виконати практичну роботу. “Альманах Русалка Дністровая”

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати альманах «Русалка Дністровая»;

• оцінити значення альманаху та його вплив на подальший розвиток національного руху в Західній Україні.

Тип уроку: урок удосконалення вмінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ

Завдання

1. Ознайомитися з наданими документами, визначити серед них первинні й вторинні джерела.

2. Проаналізувати джерела і визначити, які з ознак ідей автономії та самостійності подано у програмах політичних партій. Опрацювати оцінки істориків з цього питання.

1) Визначте основний зміст ідей альманаха.

2) Визначте основний зміст ідей коментарів.

3) Чи завжди ви погоджуєтесь з коментарями істориків?

3. Прочитайте і прокоментуйте наведену сторінку альманаху

4. Підготуйте повідомлення за темою «Русалка Дністрова — видатне явище українського національного відродження».

Джерела

1. Стеблій Ф. І. Енциклопедія історії України

«Русалка Дністровая» — український фольклорно-літературний альманах, виданий «Руською трійцею» 1837 р. у Буді (нині у складі м. Будапешт, Угорщина). Пам’ятка доби українського романтизму. Девізом книги стали слова Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки діяльні, розцвітає надія». Містить українські народні пісні з передмовою І. Вагилевича (зокрема, про Н. Морозенка, Коновченка, О. Довбуша, про взяття козаками Варни (нині місто в Болгарії), веснянки, колядки), твори М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького; переклади сербських народних пісень та уривків з «Краледворського рукопису» В. Ганки; анотований покажчик давніх рукописів бібліотеки василіанського Свято-Онуфріївського монастиря у Львові; українську грамоту 1424 та рецензію М. Шашкевича на фольклорний збірник Й. Лозинського «Руське весілля».

У передмові («Передслів’ї») М. Шашкевич розцінив альманах як явище загальноукраїнського національно-культурного відродження, вітав почин Наддніпрянської України щодо розвитку нової літератури, закликав галицьких громадсько-культурних діячів її підтримати, збагачувати та розвивати. Книжка, будучи синтезованим виявом новаторських починань «Руської трійці» в різних ділянках національно-культурного життя української Галичини (за висловом цензорів, це — «руська співачка з-над Дністра»), стала маніфестом національного відродження, започаткувала нову літературу на західноукраїнських землях. За словами І. Франка, збірка «була свого часу явищем наскрізь революційним».

Новаторський зміст книжки, звеличування визвольної боротьби народу, поетизація народних героїв, подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім українським народом, дух міжслов’янської взаємності, не традиційна книжна, а жива розмовна народна мова, не традиційний кириличний, а т. зв. гражданський шрифт спричинили її цензурну заборону і конфіскацію основної частини (600 прим.) накладу, виданої тільки 1849. Не були конфісковані близько 200 примірників, частина з яких поширювалася за межами Галичини. Всупереч цензурній забороні «Русалка Дністрова», нарівні із «Кобзарем» Т. Шевченка, стала духовним орієнтиром національно-патріотичних сил західноукраїнських земель на тривалу перспективу».

2. Візуальні джерела

• Розглянути джерела і відповісти на запитання.

Запитання

1. Проаналізуйте зміст альманаху. Які твори становили його основний зміст?

2. Як на вашу думку, які саме твори чи збірка загалом викликали невдоволення Відня?

3. Із книги Ярослава Грицака «Нариси з історії України: формування української модерної нації»

«У 1837 р., користаючи з м’ягкості цензури в Угорщині, Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький видали у Будапешті збірку «Русалка Дністрова». ...Її революційність полягала у розриві зі старою традицією літератури церковно-слов’янською мовою.

Ця збірка ввела народну мову галицьких русинів у літературу і довела, що між їхньою мовою і мовою українців з Російської імперії немає суттєвих відмінностей, а отже, галичани і наддніпрянці становлять один і той самий народ. Тому її поява стала віхою в розвитку українського національного руху в Галичині.

Видання «Русалки Дністрової» не обійшлося безкарно для її авторів. Ставлення австрійської влади до діяльності Руської трійці найкраше передали слова тодішнього директора львівської поліції: «Ми ледве даємо собі ради з однією нацією (поляками — Я. Г.), а ці дурні голови хочуть ще розбудити мертвопоховану руську націю».

4. Ярослава Хартяні «Шашкевич у «Свободній Угорщині».

До 160-лїття від дня смерті Маркіяна Шашкевича

«У «Русалці Дністровій» вперше на практиці застосовано модифіковану азбуку, тобто в галицьке письменство вперше впроваджено живу українську мову.

Йосип Лозинський, прихильник абицедла в руській мові. Виправдовуючи урядову заборону «Русалки», твердив, що її треба було спалити вже за самий правопис.

...Рядки протоколу допиту М. Шашкевича від 14 червня 1837 року стосуються видання «Русалки» в Буді»:

Запитання: «Які були ваші наміри при опублікації цього збірника, чому не віддали його друкувати тут, а в Угорщині через тамошню цензуру?»

Відповідь: «Я думав згодом видати інші твори духовного змісту, але спочатку хотів знати думку громади відносно мого писання і в моїй подальшій роботі використати як директиву зроблені з цього приводу нагадування і зауваження, Те, що книжечка надрукована в Угорщині, сталося виключно з волі збирача Головацького. Він організував видання там, де йому обійшлося дешевше. Що стосується цензури, то малось на увазі, що оскільки ця книжечка повинна була друкуватись не за кордоном, а в Австрійській державі, тамтешня цензура також підлягає тим самим принципам цензурування, як і наша».

...угорська цензура ліберальніша, як львівська чи віденська, про це свідчать слова Шашкевича до Головацького: «Коли не можна друкувати руської книжки у Львові, — то повезем її до Відня, а коли там не пустять на світ Божий, то лишається іще свобідна Угорщина».

Розглядаючи цензурні митарства альманахів «Зоря» і «Русалка Дністровая», М. Грушевський схильний вважати, що причиною цього було підозріле ставлення австрійської адміністрації, яка мала чимало клопоту з польським національним рухом, тому побоювалась нових ускладнень з пожвавленням українського суспільного життя. З підозрою ставились до будь-яких проявів панрусизму, мовляв, русини Галичини схиляються до Росії».

5. Іван Франко. Письмо друге

«Погляньмо ж тепер на книжку саму і спитаємо: яка була причина тої бурі, котру вона викликала? Чи мали за що сторожі порядку так люто нападати на неї? Дивлячися на діло з їх становища, мусимо сказати: що, справді, мали за що! «Русалка Дністровая», хоть і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані, була свого часу явищем наскрізь революційним. Бо зважмо лишень, що становило головну суть тодішнього літературного руху в нас! Передовсім традиція церковна, котра назначувала предмети, якими можна було заниматися, і згори назначувала спосіб та дух їх оброблення. Відтак традиція язикова, котра згори осуджувала все писане не по-церковному і не церковним правописом.

Оперта на тих двох авторитетах, мусила література стати кастовою, зректися всякого поступу, всякої критики, всякої живішої мислі. З релігійного становища вона проскрибувала не тільки свобідну думку та свобідний суд о ділах, але й свобідне, чоловіче життя, бо се все кінець кінців ішло до обалення авторитету, до перевороту, — до революції. А «Русалка Дністровая» якраз ударила від одного маху на всі три точки. Вона поставила і обговорювала предмети зовсім світські, зовсім не обняті тісним церковним світоглядом, обговорювала їх зовсім не так, як би сього жадали церковники, ба навіть у письмі і правописі відбігла від старої традиції, — значить, рішучо встала проти літературно-церковного авторитету. Се вже було діло сміле, та й неабияк сміле на свій час.

Але «Русалка Дністровая» не стала на тім. Авторитет літературний тих часів не був єдиним авторитетом; побіч нього і понад ним стояв другий, далеко більший і тяжчий, — авторитет політичний і соціальний, під которим стогнав-мучився народ. І проти тої страшної сили поважилася виступити «Русалка». Супроти гнітючого меттерніхівського абсолютизму, нівелюючого всі народності, вказує «Русалка» зараз на вступі далекий ясний образ свобідної всеслов’янської федерації в освіті і спільній роботі політичній, вказує, правда, невиразно, як на наш час, але аж надто виразно, надто сміло на тодішній. «Судилося нам послідніми бути. Бо коли другі слов’яни вершка ся дохапують і если не вже, то небавком побратаються з повним ясним сонцем; нам надолині в густій студеній мраці гибіти».

У тім самім «передслів’ю» (стор. ІІІ-VI) «Русалка», вказуючи виразно єдність малоруського народу на Україні і в Галичині і признаючи свою цілковиту солідарність з тим новим рухом, котрий там розпочався враз із видавництвом збірників народних пісень та з виступленням літературним Квітки, Максимовича і Метлинського, підносить другий протест проти розполовинення одного народу між дві держави. І ще більше, «Русалка» переводами сербських та чеських пісень, цитатами та моттами з поезій звісного панславіста Коллара, далі й правописом, приноровленим до Караджичевого, вказує вже ясно, яка мусить бути спільна всеслов’янська робота, вказує, що правдива федерація між народами, хоть і братніми, та розрізненими історією, можлива аж тоді, коли сі народи пізнаються докладно, обміняються всім, що в них є найкращого й найліпшого, пізнають свої окремішні змагання і зложать з них одну, загальну ціль. Се був протест «Русалки» проти політичного авторитету.

Проти соціального авторитету виступити руському писателеві було тоді зовсім не легко, а прецінь «Русалка» і сей послідній крок зробила, — правда, не так прямо і рішучо, як попередні. Бо чи ж се не протест — ввести в літературу бесіду і пісні того народу, котрий між освіченими панами вважається худобою, а не чоловіком? Чи ж се не протест проти суспільного гніту — вказувати, бодай в маленьких картинках («Олена» Шашкевича) його життя, розказувати про його бувальщину та характер («Передговор к народним руським пісням» Вагилевича)?»